... у такої самої постави і так само променистоокої "дами без віку" (не "бабусі", Боже борони, — "бабусями" цю породу пань ніхто б не наважився назвати!) — Євгенії Михайлівни Косач — моя мама з живим жіночим інтересом допитується, яка була Леся Українка з себе, і відповідь досі, через тридцять з гаком літ, звучить мені в ушу: "Чи була Леся красива? — пауза — Вона була б л а г о р о д н а", — саме так, із притиском "в розрядку", від якої двом жінкам, сорокалітній (мамі) й десятилітній (мені), на мить забиває дух — доторком до якоїсь іншої, нетутешньої й недосяжної естетики, котра мимохіть і тебе змушує випростати плечі и підносити голову.

Оксана Забужко.

перевод...женщину, с такой же манерой держаться и с такими же лучистыми глазами "даму без возраста" (не "бабушку" — не дай Господь — "бабушками" эту породу дам никто б не осмелился назвать!) — Евгении Михайловны Косач — моя мама с живым женским интересом распрашивает, как выглядела Леся, и ответ до сих пор, более чем через тридцать лет, звучит у меня в ушах: "Была ли Леся красивой? пауза — Она была б л а г о р о д н о й" — именно так, с нажимом, "в разрядку" от которой двум женщинам, сорокалетней (маме) и десятилетней (мне) на минуту перехватывает дыхание — прикосновением к какой-то другой, нездешней и недосягаемой эстетике, которая мимовольно и тебя заставляет распрямить плечи и поднять голову.